Кіста куприка

Кіста куприка (епітеліальний куприковий хід або пілонідальна кіста) – це підшкірний канал або порожнина в ділянці між сідницями, трохи вище куприка. Внутрі цього каналу можуть накопичуватися врослі волоски, відмерлі частинки шкіри, секрет сальних залоз та бактерії.

Захворювання може виникнути в будь-якому віці, але найчастіше з ним стикаються молоді люди від 18 до 35 років. У чоловіків ця патологія зустрічається в 3–4 рази частіше, ніж у жінок.
 

Серед лікарів досі немає єдиної думки щодо причин появи цієї проблеми. Вітчизняна школа традиційно розглядала її як вроджену особливість тканин, тоді як світова медицина схиляється до того, що це набута хвороба, яка розвивається через мікротравми та врослі волоски.

Згідно з цією теорією, головний механізм її утворення – вростання волосся. У міжсідничній складці волосся під тиском та при терті проколює розм'якшену шкіру та занурюється вглиб тканин. В утворений мікроканал потрапляють бактерії, викликаючи запалення.

Фактори, що сприяють появі кісти:

• тривале сидіння (робота в офісі, водіння автомобіля);
• густий та жорсткий волосяний покрив у ділянці сідниць та крижів;
• глибока міжсіднична складка;
• надмірна вага та підвищена пітливість;
• носіння тісного одягу, що створює тертя в ділянці куприка;
• травми або забиття крижово-куприкової зони.

Захворювання може протікати у двох формах – неосложненій (без симптомів) та гострій (при запаленні).

При безсимптомній формі людина може помітити лише один або кілька крошечних отворів на шкірі між сідницями. Іноді може виникати легкий свербіж або дискомфорт при тривалому сидінні.

При гострому запаленні (абсцесі) симптоми стають вираженими:

• біль у ділянці куприка, який посилюється при сидінні, ходьбі або натисканні;
• почервоніння та набряк шкіри між сідницями;
• поява болісного ущільнення (шишки);
• виділення гною або крові з отворів на шкірі, часто з неприємним запахом;
• підвищення температури тіла, слабкість та озноб (у важких випадках).

Якщо кіста розкрилася самостійно і біль ущух, це не означає одужання. Запальний процес залишається всередині, і без лікування напад повториться.
 

Лікар-проктолог проводить огляд та пальпацію крижово-куприкової ділянки. Зазвичай первинні та вторинні норицеві отвори видно при візуальному огляді.

Для уточнення діагнозу лікар може призначити УЗД м'яких тканин. Це допомагає визначити точні розміри кісти, глибину її залягання та наявність прихованих гнійних затікань. У рідкісних та складних випадках може знадобитися КТ або МРТ.
 

Кіста куприка не проходить самостійно, а ліки та мазі не здатні її вилікувати – вони можуть лише тимчасово зняти запалення. Повністю позбутися патології можна тільки шляхом видалення підшкірного каналу та врослих волосків. Методи лікування:

Розкриття абсцесу. Якщо звернення відбулося в період гострого гнійного запалення, лікар під місцевою анестезією робить невеликий розріз, щоб випустити гній та зняти біль. Після повного загоєння рани планується основна операція.

Малоінвазивне лазерне лікування (SiLaC). Канал очищають через мікроотвори, після чого всередину вводять лазерний світловод, який «заварює» стінки ходу зсередини. Це сучасний метод із мінімальним больовим синдромом та швидким відновленням (1–2 дні).

Хірургічне висічення. При складних або задавнених формах кіста повністю висікається хірургічним шляхом. Залежно від ситуації рана може ушиватися наглухо, підшиватися до дна або закриватися зі зміщенням шкірної складки (методи Баском, Карідакіса).
 

Щоб знизити ризик рецидиву після лікування або запобігти розвитку хвороби, рекомендується:

Дотримуватися гігієни. Регулярно промивати міжсідничну складку водою.

Видаляти волосся. Регулярно голити або робити епіляцію (у тому числі лазерну) в ділянці куприка та сідниць за рекомендацією лікаря.

Уникати тривалого безперервного сидіння. Робити перерви кожні 45–60 хвилин, вставати та рухатися.

Не носити занадто тісний одяг, який створює постійне тертя в крижовій зоні.

Якщо ви помітили ущільнення, біль або виділення в ділянці куприка, зверніться до проктолога. Раннє звернення дозволяє обійтися мінімальним втручанням та скоротити період відновлення.